Помилки на уроках - як використати

17.04.20, п'ятниця.

Привіт! Будьмо здорові!

Кількість продемонстрованих телеуроків давно перевалила за сотню. Найбільше в суспільстві обговорюють не зміст цих уроків, а помилки, допущені в кількох випадках. Оцінки здебільшого негативні: "Як таке трапилось? Що ви показуєте? Куди дивляться експерти? Неприпустимо!".
Між тим, нічого надзвичайного не відбулось. У всіх трапляються помилки: маленькі, великі або й такі, що і виправити не можна. Подивімось на себе: в кого їх не було?
Якраз перед Великоднем згадаймо біблійну історію про те, як фарисеї привели до Ісуса жінку, спійману на перелюбі. За тодішніми законами її треба було каменувати. А Ісус говорить: "Хто з вас без гріха, хай перший кине в неї каменем".
Пропоную методичний прийом, як використовувати помилки з метою підвищення мотивації.
Спочатку трохи історії. У далекому 1988 році Академія педагогічних наук СРСР задумала провести Всесоюзний методичний фестиваль з фізики з метою виявлення нових методів, прийомів  і тенденцій у вивченні шкільної фізики. Девізом фестивалю вибрали слова: "Енергія, імпульс, творчість: погляд у майбутнє". У січневому номері журналу "Фізика в школі" розмістили оголошення з умовами участі. Одна з головних - запропонувати щось нове, оригінальне, невідоме, що вчитель винайшов сам і використовує в своїй роботі. Це може бути прилад, розробка, урок, ідея, пропозиція, ... Я запропонував новий методичний прийом під назвою "Помилка", отримав запрошення і протягом тижня брав участь в роботі цього фестивалю. Проходив він в експериментальній школі АПН в м. Чорноголовка під Москвою. Звіти про виступи розміщені в номерах журналу "Фізика в школі" за 1988-1989 роки. Інформація про мій виступ розміщена на с. 67 в №1 за 1989 рік. Ось копія:

Поясню на прикладах. Нехай треба перемножити у стовпчик 2 числа: 27 і 36. Пишу і говорю: "Сім раз шість - сорок п'ять; п'ять пишу, чотири далі; ..." Якщо учні уважно слідкують, то помічають одразу: "Як це так? 6 раз 7 - 42, а не 45!" Далі, зрозуміло, виправляємо, чи я , чи хтось із учнів, однак мети досягнуто: клас активізувався, відчувається пожвавлення.

На фізиці: формулюємо закон Ома: "Сила струму в колі прямо пропорційна напрузі і прямо пропорційна опору" (має бути - "обернено пропорційна опору"). В формулі: I=U*R, або I=R/U.

Задача: "Тіло має вагу 45 кг ..." - тут переплутано різні фізичні величини: у кг - маса, а вага має бути в Н. Взагалі зморозити можна будь-яку несосвітенну дурницю, але важливо мати почуття міри і не зловживати. Ось уже на протязі десятиліть на початку кожного навчального року з успіхом демонструю цей свій прийом. Помилки, звісно, трапляються і незаплановані, тому незмінною залишається умова: кожному, хто помітив помилку - +1 бал до поточної оцінки. 

Порада телевчителям: на початку виступу треба сказати, що в ході пояснень заплановані помилки, а хто помітить - може записати собі +1 або +2 бали до поточної оцінки. Прийом можна і продемонструвати. Це викличе значний інтерес до матеріалу, змусить приглядатися до нього і сприймати більш критично. 

Нарешті, це просто непоганий маркетинговий хід, спосіб привернути увагу. От почитаймо, скільки всіляких висловлювань "за" і "проти"! Їх напевно б не було, якби на уроках все вдалося викласти правильно. Помилки і правильні відповіді на них краще запам'ятовуються. 

Отож вчимо і вчимося, і на чужих помилках, і на своїх.