На перший погляд онлайн уроки видаються дуже цікавими, емоційними, сучасними та привабливими. Що стосується теоретичної подачі матеріалу, то, на мій погляд, я і мої колеги не дуже сильно програємо столичним віртуозам. Для того, щоб це зрозуміти, треба самому повиступати перед камерами, покласти поряд їхні уроки та наші відео та й порівняти. Не думаю, що різниця була б такою вже дуже великою. Та ба, можливості у нас не міністерські.
Технічні можливості та матеріальні засоби, якими користуються вчителі на зйомках он-лайн уроків, звісно, на найвищому рівні. Ми можемо тільки заздрити, а мати ніколи не будемо.
Автори виступів, які ми бачили по телевізору, назвали їх онлайн-уроками. Думаю, що це значне перебільшення. Урок передбачає насамперед бодай якусь взаємодію, зв'язок між вчителем та учнями. От навіть у наших умовах якщо я сідаю за комп'ютер, а учні в різних місцях одночасно зі мною з своїми гаджетами, зв'язуємося, чуємо і бачимо одні одних, я щось пояснюю, учні відповідають - це і є онлайн урок, попри всі свої недоліки та слабкі місця. А що бачимо в онлайн-школі? Вчитель виступає, не бачачи своїх учнів. Перед ним хіба що 2-3 журналістів. Крім пояснення матеріалу, є ще одна мета - зробити відеозапис, викласти його на YouTube, щоб можна було переглядати пізніше. Я б назвав подібні виступи не уроками, а відеолекціями. Так буде більш точно; слово "лекції" краще відображає суть явища.
В інтернеті подібних лекцій (відеороликів, відеозаписів, "відосиків") - незліченна кількість на будь-яку тему. Більш привабливі не окремі відеозаписи, а цілі мультимедійні підручники та курси, які, до речі, краще підходять для навчання.
У молодому віці всі ми прослухали величезну кількість лекцій з різних навчальних предметів у вузівських аудиторіях. Якщо на лекції студенти, то вони уважно слухають, записують, тому що лекція - тільки початок вивчення теми, після неї - практичні, семінари, колоквіуми, тести та інші перевірки. А якщо на лекції слухачі старшого віку, наприклад, на курсах підвищення кваліфікації чи з охорони праці? Головне на таких лекціях - присутність або "наявність відсутності" (а яка різниця в термінах, філологи?).
На вебінарах передача інформації організована слідуючим чином. Спочатку ви реєструєтесь на вебінар; приходить запрошення на електронну пошту і посилання на вхід у віртуальну кімнату. У визначений час починається трансляція. Слухачі бачать і чують ведучого, а він не бачить і не чує нікого. Натомість у нього є відкрите вікно чату, де він бачить аватарки та нікнейми всіх зареєстрованих. Слухачі можуть в режимі реального часу посилати і отримувати друковані повідомлення, задавати питання, на які ведучий (спікер) може вибірково відповісти. Як правило, на запитання-відповіді відводиться додатковий час після викладення матеріалу. Проводиться запис, який можна переглянути пізніше (за винятком чату). В онлайн школі така можливість бодай обмеженого спілкування просто не передбачена.
Яка ефективність чи результативність таких лекцій? Що залишилося в головах учнів? Які знання вони засвоїли і можуть продемонструвати, підтвердити? Наразі ніяких конкретних відповідей немає; ніякі опитування, зрізи знань, моніторинги чи інші форми контролю в національному масштабі не проводилися. Є тільки окремі оцінки деяких вчителів, а цілісної картини немає. Можливо, це справа майбутнього.
Скільки учнів та скільки разів переглянули відеолекції онлайн-школи по телевізору - невідомо. Називаються якісь цифри, але як вони отримані - незрозуміло. А що ж тоді є?
А є відеозаписи цих самих лекцій на окремому YouTube-каналі МОН і біля кожного зазначається кількість переглядів. Це відкрита і доступна інформація. Для 7-11 класів з фізики станом на 04.06.2020 я зібрав ці дані і звів у таблицю.
Початок таблиці
Продовження таблиці
Кінець таблиці
Теми виступів та дати проведення не виписував, бо вони займають чимало місця. Дивлячись на ці цифри, важко щось зрозуміти. Є кількість переглядів кожної лекції, і що?
Технічні можливості та матеріальні засоби, якими користуються вчителі на зйомках он-лайн уроків, звісно, на найвищому рівні. Ми можемо тільки заздрити, а мати ніколи не будемо.
Автори виступів, які ми бачили по телевізору, назвали їх онлайн-уроками. Думаю, що це значне перебільшення. Урок передбачає насамперед бодай якусь взаємодію, зв'язок між вчителем та учнями. От навіть у наших умовах якщо я сідаю за комп'ютер, а учні в різних місцях одночасно зі мною з своїми гаджетами, зв'язуємося, чуємо і бачимо одні одних, я щось пояснюю, учні відповідають - це і є онлайн урок, попри всі свої недоліки та слабкі місця. А що бачимо в онлайн-школі? Вчитель виступає, не бачачи своїх учнів. Перед ним хіба що 2-3 журналістів. Крім пояснення матеріалу, є ще одна мета - зробити відеозапис, викласти його на YouTube, щоб можна було переглядати пізніше. Я б назвав подібні виступи не уроками, а відеолекціями. Так буде більш точно; слово "лекції" краще відображає суть явища.
В інтернеті подібних лекцій (відеороликів, відеозаписів, "відосиків") - незліченна кількість на будь-яку тему. Більш привабливі не окремі відеозаписи, а цілі мультимедійні підручники та курси, які, до речі, краще підходять для навчання.
У молодому віці всі ми прослухали величезну кількість лекцій з різних навчальних предметів у вузівських аудиторіях. Якщо на лекції студенти, то вони уважно слухають, записують, тому що лекція - тільки початок вивчення теми, після неї - практичні, семінари, колоквіуми, тести та інші перевірки. А якщо на лекції слухачі старшого віку, наприклад, на курсах підвищення кваліфікації чи з охорони праці? Головне на таких лекціях - присутність або "наявність відсутності" (а яка різниця в термінах, філологи?).
На вебінарах передача інформації організована слідуючим чином. Спочатку ви реєструєтесь на вебінар; приходить запрошення на електронну пошту і посилання на вхід у віртуальну кімнату. У визначений час починається трансляція. Слухачі бачать і чують ведучого, а він не бачить і не чує нікого. Натомість у нього є відкрите вікно чату, де він бачить аватарки та нікнейми всіх зареєстрованих. Слухачі можуть в режимі реального часу посилати і отримувати друковані повідомлення, задавати питання, на які ведучий (спікер) може вибірково відповісти. Як правило, на запитання-відповіді відводиться додатковий час після викладення матеріалу. Проводиться запис, який можна переглянути пізніше (за винятком чату). В онлайн школі така можливість бодай обмеженого спілкування просто не передбачена.
Яка ефективність чи результативність таких лекцій? Що залишилося в головах учнів? Які знання вони засвоїли і можуть продемонструвати, підтвердити? Наразі ніяких конкретних відповідей немає; ніякі опитування, зрізи знань, моніторинги чи інші форми контролю в національному масштабі не проводилися. Є тільки окремі оцінки деяких вчителів, а цілісної картини немає. Можливо, це справа майбутнього.
Скільки учнів та скільки разів переглянули відеолекції онлайн-школи по телевізору - невідомо. Називаються якісь цифри, але як вони отримані - незрозуміло. А що ж тоді є?
А є відеозаписи цих самих лекцій на окремому YouTube-каналі МОН і біля кожного зазначається кількість переглядів. Це відкрита і доступна інформація. Для 7-11 класів з фізики станом на 04.06.2020 я зібрав ці дані і звів у таблицю.
Початок таблиці
| 7 клас | 21371 | 12983 | 7609 | 7709 | 6865 | 8079 | 5566 | 10420 |
| 8 клас | 63433 | 17292 | 9868 | 10249 | 9925 | 9360 | 8393 | 9202 |
| 9 клас | 29193 | 20011 | 13946 | 12527 | 9924 | 9558 | 9444 | 6474 |
| 10 клас | 39679 | 24170 | 17922 | 12111 | 12095 | 9557 | 9266 | 7319 |
| 11 клас | 30021 | 12926 | 7654 | 6000 | 6144 | 3945 | 4133 | 4751 |
| 11 клас, укр.м. | 51721 | 15467 | 20905 | 12469 | 8952 | 8732 | 6395 | 4738 |
Продовження таблиці
| 3671 | 4035 | 3822 | 3064 | 2795 | 2189 | 1359 | 987 | 285 |
| 8739 | 5448 | 5011 | 4373 | 4135 | 2439 | 2615 | 1291 | 457 |
| 4689 | 4862 | 3439 | 2504 | 3082 | 1464 | 796 | 306 | 104 |
| 6535 | 6255 | 6132 | 4886 | 5295 | 3772 | 3543 | 3080 | 3443 |
| 4666 | 3873 | 2958 | 3028 | 2123 | 1877 | 2661 | 2289 | 1445 |
| 3953 | 2505 | 20551 | 5661 | 2228 | 2939 | 991 | 375 |
Кінець таблиці
| 55 | ||||||
| 137 | ||||||
| 1935 | 1281 | 1292 | 913 | 396 | 295 | 103 |
| 1211 | 961 | 842 | 368 | 201 | 91 |
Теми виступів та дати проведення не виписував, бо вони займають чимало місця. Дивлячись на ці цифри, важко щось зрозуміти. Є кількість переглядів кожної лекції, і що?
Побудуємо графіки. Ось вони:
Що ж тут зображено? По осі Y (зліва, вгору) - кількість переглядів різних відеолекцій з фізики протягом останніх 2 місяців. По осі Х - номери уроків, починаючи від 6 квітня: 8 квітня - урок № 1, 11 квітня - урок № 2 і т. д. Кількість переглядів стосується різних уроків, а не одного, і це важливо.
Перше, що кидається у вічі, - графіки для всіх класів дуже схожі: найбільша кількість переглядів першої лекції, різке зниження для 2-3, далі - поступове, але неухильне зменшення кількості переглядів до мінімальних значень на протязі тривалого часу.
Зауваження: часу для перегляду лекцій, які проводилися наприкінці травня, дійсно менше від тих, які проводилися на початку квітня; кількість переглядів всіх лекцій поступово буде зростати, бо навчальний процес не зупинився і пожвавиться з початком нового навчального року. Тому говоримо про тенденцію, яка проявляється на момент написання статті.
А тенденція така: зменшення кількості переглядів свідчить про зниження інтересу, зацікавленості, мотивації до пропонованих відеолекцій. Ось такий дещо несподіваний, але незаперечний і статистично обгрунтований висновок. Якщо така динаміка зацікавленості до кращих зразків того, що пропонує МОН, то якою може бути цікавість до наших доморощених матеріалів? (переконаний, що на локальному рівні знайдеться безліч випадків та способів викликати нетривалу цікавість учнів).
Найбільше сподівань і зацікавленості до першого уроку виявили учні 8 класу. Це зрозуміло: там вивчається розділ "Електрика" і є найбільше можливостей цілий урок проводити демонстрації, досліди та дослідження.
Можливо, така ситуація тільки з фізикою? Щоб з'ясувати, виписав дані для 11 класу з української мови (останній рядок у таблиці). Графік вийшов такий:
Вигляд цього графіка підтверджує загальну тенденцію. Пік над уроком № 12 - тема присвячена дню вишиванки і призначалася учням 5-11 класів.
Кожний вчитель може побудувати подібний графік для свого предмета. Пишіть, порівняємо, обговоримо.
Чи може бути ЗНО мірилом єфективності лекцій онлайн-школи? Ні, не може. Матеріал, що виноситься на оцінювання, учні вивчали на протязі багатьох років, а не тільки останніх двох місяців. Результати тестування можуть виявитися навіть кращими від минулорічних, тому що випускники 11 класу не витрачали час на відвідування школи та вивчення більш ніж двадцятьох предметів, а зосередилися на 3-4, які вони обрали.
Онлайн-школа, уроки-лекції, дистанційне навчання, освітні платформи - явища в українській освіті нові; досвід їхнього використання вимагає дальшого вивчення та узагальнення
Зауваження: часу для перегляду лекцій, які проводилися наприкінці травня, дійсно менше від тих, які проводилися на початку квітня; кількість переглядів всіх лекцій поступово буде зростати, бо навчальний процес не зупинився і пожвавиться з початком нового навчального року. Тому говоримо про тенденцію, яка проявляється на момент написання статті.
А тенденція така: зменшення кількості переглядів свідчить про зниження інтересу, зацікавленості, мотивації до пропонованих відеолекцій. Ось такий дещо несподіваний, але незаперечний і статистично обгрунтований висновок. Якщо така динаміка зацікавленості до кращих зразків того, що пропонує МОН, то якою може бути цікавість до наших доморощених матеріалів? (переконаний, що на локальному рівні знайдеться безліч випадків та способів викликати нетривалу цікавість учнів).
Найбільше сподівань і зацікавленості до першого уроку виявили учні 8 класу. Це зрозуміло: там вивчається розділ "Електрика" і є найбільше можливостей цілий урок проводити демонстрації, досліди та дослідження.
Можливо, така ситуація тільки з фізикою? Щоб з'ясувати, виписав дані для 11 класу з української мови (останній рядок у таблиці). Графік вийшов такий:
Кожний вчитель може побудувати подібний графік для свого предмета. Пишіть, порівняємо, обговоримо.
Чи може бути ЗНО мірилом єфективності лекцій онлайн-школи? Ні, не може. Матеріал, що виноситься на оцінювання, учні вивчали на протязі багатьох років, а не тільки останніх двох місяців. Результати тестування можуть виявитися навіть кращими від минулорічних, тому що випускники 11 класу не витрачали час на відвідування школи та вивчення більш ніж двадцятьох предметів, а зосередилися на 3-4, які вони обрали.
Онлайн-школа, уроки-лекції, дистанційне навчання, освітні платформи - явища в українській освіті нові; досвід їхнього використання вимагає дальшого вивчення та узагальнення
Комментариев нет:
Отправить комментарий