Національний мультипредметний тест (НМТ) - значний чинник в системі оцінки результатів навчання випускників старшої школи та одночасно важливий, необхідний крок на шляху здобуття вищої освіти. Запровадження такого тесту замість повноцінного ЗНО - вимушений крок в умовах війни. Його значення в системі оцінювання знань випускників для отримання зворотного зв'язку та коригування подальших дій невелике. А от функцію рейтингового оцінювання для створення конкурсу при вступі до ВНЗ тест виконує добре. Основні переваги: дистанціювання від зацікавлених сторін (батьків, викладачів ВНЗ, …), однаковий підхід до всіх учасників тестування незалежно від соціального статусу тест зберіг. Попри істотні переваги система ЗНО (НМТ) має ряд недоліків, за що її справедливо критикують, однак продовжують використовувати, змінюючи та вдосконалюючи правила. За час використання накопичено значний досвід; зрештою, нічого іншого чи кращого поки що немає.
Фізика входить до списку предметів за вибором. Упродовж останніх майже 10 років випускники старшої школи нашого ліцею традиційно вже не обирають цей предмет для тестування. Причини такого стану - тема іншої статті. Щоб мотивувати учнів, я вирішив провести експериментальне тестування з використанням завдань НМТ за останні 2 роки.
Мета експерименту:
1) ознайомити учнів із процедурою проведення НМТ в онлайн режимі та завданнями, які пропонувалися учням у 2023, 2024 роках (4 варіанти);
2) отримати оцінки за виконання завдання НМТ та порівняти їх з оцінками в електронному журналі;
3) з'ясувати, чи можуть учні інших класів, що вивчають фізику (10, 9, 8, навіть 7), набрати якісь бали за такий тест та порівняти їх з балами одинадцятикласників;
4) оцінити ступінь дотримання учнями принципу академічної доброчесності.
Про участь учнів 7-10 класів можна сперечатися, але якщо це експеримент, то чому б і ні? Тести містять завдання за весь курс фізики, а не тільки за 11 клас.
Умови проведення:
1) участь, як і в реальній сесії НМТ - добровільна;
2) час проведення - на уроці; тривалість - за потребою; за моїми спостереженнями, тільки 1 учень працював з тестом 35 хв, всі інші - набагато менше (на справжньому тестуванню на кожний предмет відводять 60 хв); одна учениця встановила рекорд швидкості виконання тесту НМТ - 3 хв (!);
3) наслідки - без наслідків; за домовленістю з учнями оцінки в електронний журнал виставляв вибірково, за згодою (тільки високий та середній рівень);
4) для тестування використовував свій особистий ноутбук; стаціонарні комп'ютери, розміщені на базі кабінету, не мають технічної можливості для підключення до бездротової мережі;
5) на практиці експеримент проходив так: один з учнів виконує тест; я працюю з рештою класу: пояснюю матеріал, розв'язуємо задачі, … (тобто я не стояв над учнем і не контролював, аби він кудись не заглянув чи щось не переписав); учні мали можливість заздалегідь підготуватися: в інтернеті розміщені не тільки завдання НМТ з фізики за 2 останні роки (4 варіанти), демоверсії тестів, необмежена кількість варіантів для самопідготовки, а й розв'язки всіх задач з поясненнями та коментарями; щоразу нагадував учням про цю саму академічну доброчесність, про те, що тест краще виконувати, опираючись на свої знання, а не на заготовлені матеріали, хоча й бачив, що окремі учасники пропускають мої слова повз вуха; отакий от експеримент.
Кількість учасників - у таблиці:
Структура тесту: усього 20 завдань; з них: 12 - з вибором 1 правильної відповіді, 2 - завдання на зіставлення, 6 - задачі середнього рівня з використанням формул і введенням 1 відповіді. Завдання 1 рівня: це просто тест: 1 питання, 4 відповіді, 1 - правильна (простіше кажучи, завдання на вгадування). У кількох завданнях вихідні дані представлені у вигляді графіка чи малюнка (детальний аналіз особливостей тесту - пізніше). Цифрові дані такі, щоб обчислення можна проводити усно.
Усього за тест можна набрати 32 тестові бали, поріг “склав/не склав” - 5 балів (у 2024 році); є таблиця переведення тестових балів у рейтингові; принаймні за останні 2 роки переведення тестових балів у 12 бальну систему не використовують.
Результати 11 класу (задля збереження конфіденційності учні представлені не за прізвищами, а словами “учасник 1”, “учасник 2”, …), і не за алфавітом.
Результати можна розділити на 3 групи: 1) - з порівняно високим рейтинговим балом (151, 156); 2) - задовільний результат (8, 8, 7); 3) не склав - 4 бали.
Успіхом 2 учасників був би дуже задоволений, якби не кілька обставин. 1). Час виконання - 5 хв і 6 хв. Цього часу вистачає для того, що дочекатися завантаження сторінки та ввести заготовлену відповідь (час різний тому, що сторінки завантажуються з різною швидкістю залежно від стану мережі); навіть для того, щоб просто прочитати запитання та варіанти відповідей, не кажучи вже про те, щоб хоч трохи подумати, яку вибрати, кількох хвилин явно недостатньо. 2). Пояснити свій вибір учні не можуть; питання про те, чому вибрана відповідь правильна, а інші неправильні, залишаються без відповіді. Реакція учнів така: “Ми вгадали? Вгадали! Які претензії?”. Вгадати кілька питань (2-3-5 …) можна, а от 20 разів підряд? 3). При повторному тестуванні вже під моїм прискіпливим контролем (усього 2 рази для найбільш самовпевнених учнів) учасники за той самий тест не набрали й половини балів у порівнянні з першим тестуванням. Вважаю, що експериментальний НМТ двоє учасників пройшли, а от випробування на громадянську зрілість - ні. При цьому вміння шукати, аналізувати, застосовувати інформацію, пристосовуватися до обставин в умовах реального життя, особливо у нашій країні, важать і вирішують значно більше, ніж найвишуканіша академічна доброчесність. (Не забуваємо про девіз американців: “Чесність - дорога, але економічно вигідна”).
Що стосується результату 7, 8 балів ще 3 учасників: вони очікувані, адекватні, відповідають оцінкам у журналі; щось знали, щось вгадали. Навіть кілька ВНЗ будуть раді бачити таких учнів серед своїх студентів на контрактній формі навчання.
На скриншоті нижче - фрагмент конкурсного списку одного з випускників. З поміж цифрової інформації привертають увагу середній конкурсний бал - трохи менш як 125, та рейтинговий бал з математики - рівно 100 (учень набрав мінімальну кількість балів та подолав поріг “склав/не склав”; у 12 бальній системі оцінювання - початковий рівень). З одного боку бачимо амбіції абітурієнта: при мінімальних знаннях з математики він хоче опанувати такі складні спеціальності як “фінанси”, “банківська справа”, “фондовий ринок”, які традиційно насичені формулами, статистикою, аналізом даних, … Три ВНЗ запрошують цього абітурієнта на навчання за контрактною формою.
(Ото вже ми розвинемося то розбагатіємо, коли такий студент вивчиться, отримає диплом, посаду і почне “фінансувати” …).
Один учень набрав менше ніж 5 балів, але це очікуваний, прийнятний результат.
Таблиця результатів 10 класу:
Бачимо, що з 7 учасників 4 подолали поріг “склав/не склав” (у 2024 році він дорівнював 5 балам) при тому, що значну частину матеріалу вони ще не вивчали (це розділи “Молекулярно-кінетична теорія”, “Термодинаміка” за 10 клас і всі теми за 11 клас). 1 учасник з результатом 10 тестових балів дійсно тривалий час працював над завданнями, читав, аналізував, намагався ручкою щось розв'язувати; для 10 класу - дуже непогано. Ще один учасник з результатом 14 тестових балів просто знехтував правилами академічної доброчесності. Понад 10 правильних відповідей підряд, в тому числі з тем, які ще навіть не вивчалися, за менш ніж 4 хв - хто в таке повірить? Троє учнів набрали по 4 бали, що для 10 класу теж дуже нормально. Середній тестовий бал учасників 11 класу - 11,16, а 10 - 6, 86; на мій погляд, зрозуміло і прийнятно.
Таблиця успіхів (“успіхів” - ?) 9 класу:
Таблиця результатів 8 класу:
Таблиця результатів 7 класу:
Напередодні проведення експерименту були побоювання, що учні 7-9 класів не мають жодних шансів набрати бодай кілька балів, не те що подолати пороговий бал. Одинадцятий клас, всі ці ЗНО-НМТ видаються їм настільки далекими, що 7-9-класники навіть не пробували щось шукати в інтернеті. Проте, поріг 5 тестових балів подолали 3 учнів 9 класу, 2 учасників з 8 класу, 1- з 7 класу.
У процентному відношенні кількість учасників, що подолали пороговий бал, виглядає так:
Зв'язана з таблицею діаграма дає наочне уявлення про відносну кількість учасників, які подолали пороговий бал. (По горизонтальній осі - класи, по вертикальній - проценти).
Таблиця середніх тестових балів:
Діаграма за цією таблицею:
Обидві діаграми ілюструють загальну тенденцію: чим довше триває вивчення предмета (фізики), тим вищий середній рейтинговий бал і більша кількість учнів долають тестовий поріг. Цей висновок настільки логічний та очевидний, що його можна зробити без довгих розмірковувань; в цій статті він підтверджений експериментально.
Той факт, що навіть учні, які тільки почали вчити фізику або не цікавилися нею протягом кількох років набирають по кілька балів і долають тестовий поріг свідчить про те, що результати НМТ залежать не тільки, не стільки від знань учасників випробувань, скільки від того, як складено самі тести, які завдання пропонують укладачі. У вільному доступі розміщено варіанти всіх завдань, розв'язки задач, пояснення і коментарі до них. Тут наведу тільки одне завдання, яке мені найбільше сподобалося: № 14 з першої сесії 2024 року.
Воно виглядає так:
На малюнку - 2 середовища, наприклад повітря (верхнє - зображено білим) і вода (нижнє - зображено сірим). На воду падає світловий промінь, частково відбивається від поверхні, частково заломлюється. Навіть людина, далека від фізики, просто на основі власного досвіду чи здорового глузду дасть відповіді на питання. Отже, який тут кут падіння ? Відповідь на малюнку: 45º. А який кут заломлення? - 15º. Кут відхилення променя від початкового напрямку? - 45º - 15º = 30º. Кут між падаючим та відбитим променями? - 45º + 45º = 90º. За це завдання нараховують 4 тестові бали. Залишається набрати ще бодай 1 бал за всі інші завдання і можна подавати заяву на конкурс …
Схожі задачі є у кожному варіанті. Я у захваті! Складається враження, що автори тестів підбирають завдання таким чином, щоб кожен, хто вже потрапив до аудиторії, не міг не набрати бодай мінімальний пороговий бал (?).
Після завершення експерименту з учнями 11 класу детально проаналізували один з варіантів; з'ясували, чому вибрана відповідь правильна, а інші - помилкові; на дошці, з крейдою в руках знайшли розв'язки всіх задач, пояснили, чому правильна відповідь у тесті саме така (в окремих задачах відповідь пропонують ввести не в метрах (м), а в кілометрах (км), не в джоулях (Дж), а в кілоджоулях (кДж); для цього в умові задачі є додаткове пояснення щодо формату відповіді: в яких одиницях, з якою точністю, …
В ході експерименту мене подивувало ось що: тільки троє учасників намагалися розв'язувати задачі з ручкою на папері, а всі інші обмежувалися вгадуванням. Добру третину, а то й більше навчального часу витрачаємо саме на розвиток вміння розв'язувати задачі: в кожному класі, майже на кожному уроці, на кожну формулу, з повторенням, якісні, кількісні, експериментальні, графічні, … В ході експерименту саме цього вміння учні не продемонстрували. Почасти тому, що результати тесту ні на що не впливають (хіба що якась оцінка в окремих випадках), а найбільшою мірою тому, що вміння розв'язувати задачі сформовано дуже слабко (математичне підґрунтя цього вміння чи “невміння” - окрема і теж болюча тема).
Якщо фактор вгадування так чи інакше в ході тестування присутній, то з одинадцятикласниками з'ясовували, як впливає фактор вибору випадкової відповіді на результат. Вгадувати можна 2 способами: навмання, без системи та за якоюсь системою: тобто у всіх завданнях вибираємо відповідь а) або відповідь б) … Ось що вийшло:
Бачимо, що найменше правильних відповідей у варіантах А, Д (тобто в першому й останньому), найбільше - у середніх: Б, Г. Отже, навіть таким примітивним способом, без будь-якої підготовки з імовірністю 50% можна подолати поріг НМТ, стати студентом (дослідження провели тільки для одного набору завдань; в інших наборах, з інших предметів тенденція може бути інакшою, але вона присутня і статистично підтверджується).